Гомеопатія для дорослих

Гомеопатичний метод лікування більше двох століть успішно використовується для лікування гострих та хронічних захворювань. Висока ефективність, екологічність, відсутність побічних ефектів та алергії є перевагами гомеопатії.

Щоб досягти хорошого результату, необхідно знайти правильні гомеопатичні ліки для кожного пацієнта. Для цього фахівець нашого центру досліджує симптоми захворювання, особливості його перебігу, дані аналізів та обстежень. Важливе значення для підбору препарату мають індивідуальні особливості людини, яка звернулася за допомогою.

Лікарі-гомеопати, які працюють у Центрі, мають багаторічний лікарський та гомеопатичний досвід, мають спеціальні знання, працюють за авторською методикою Київської гомеопатичної школи.
Це дає змогу отримати добрі результати лікування різних захворювань. Ефективність роботи лікарів Гомеопатичного центру підтверджується безліччю успішних випадків одужання наших пацієнтів.

Лікар-гомеопат

Попов Д.В.

Лікар-гомеопат

Богачук А.П.

Лікар-гомеопат

Тірон І.Н.

Лікар-гомеопат

Корнєв С.М.

Гомеопатія для дітей

Гомеопатія вважається найкращим методом для лікування дітей будь-якого віку, починаючи з моменту народження. Адже гомеопатичні препарати діють м’яко та ефективно, не викликають алергії та побічних ефектів. Правда такі ліки даватиме швидкий і міцний результат лише при індивідуальному доборі. Потрібен кваліфікований та досвідчений лікар гомеопат педіатр.

У нашому Центрі працюють педіатри з багаторічним медичним та гомеопатичним досвідом. Доброзичливо та уважно знайдуть підхід до дитини та батьків. Якщо необхідно з доктором-гомеопатом педіатром можна порадитися з харчування, розвитку малюка, поставити інші питання, що вас цікавлять. Але найголовніше повернути радість гарного самопочуття для вашої дитини.

Гомеопатія та вагітність:
Гомеопатичні препарати безпечні для плода та матері. Тому особливо підходять для лікування різних проблем у цей непростий період. За допомогою гомеопатії можна справлятися як з типовими проблемами вагітності — токсикозом, запорами, підвищеним тонусом матки, так і застудами, проблемами з кишечником, головними болями і багатьом іншим.

Лікар-гомеопат

Вовчук О.В.

Лікар-гомеопат

Шпонько Ю.В.

Лікар-гомеопат

Колпакова І.О.

Лікар-гомеопат

Оніщенко Ю.Ю.

Гомеопатія для тварин

Домашні тварини хворіють так само як і люди, та тільки не можуть пояснити що в них болить та що їх турбує. Зазвичай, ветеринарних клініках тварин лікують звичайними аптечними препаратами, та навіщо використовувати хімічні складники, якщо є природне, натуральне гомеопатичне лікування.

Правильний принцип лікування будь-якої хвороби – це виявлення причини, а не лікування наслідків, тому, гомеопатія буде діяти м’яко на саму причину, а не на симптом хвороби. Наші лікарі-гомеопати зможуть допомогти виявити причину та позбутися неприємних симптомів.

Як показує наш досвід та дослідження, гомеопатія прекрасно впливає на травин та сприяє покращенню самопочуття улюбленця, яка б проблема не виникла.

Ваш улюбленець буде вдячний Вам за кваліфікований підхід наших спеціалістів та м’якість дії гомеопатичного лікування.

Київська Гомеопатична Школа

Київська Гомеопатична Школа – оригінальний напрямок у гомеопатії, що сформувався у другій половині ХХ століття. Основоположником школи є Дем’ян Володимирович Попов. Розвиток школи відбувався за радянських часів, майже в повній ізоляції від решти «гомеопатичного» світу, що, з одного боку, ускладнювало процес, а з іншого створювало необхідність пошуку власного шляху в гомеопатії.

Класична ганеманівська гомеопатія є фундаментом нашого спрямування. Водночас є низка особливостей, що відрізняють Київську Гомеопатичну Школу.
Насамперед, це практична спрямованість. Основні положення були розроблені саме під час роботи з пацієнтами, і їхня правильність доведена величезною кількістю успішних випадків.

Закон подібності (Similia similibus curantur) – єдиний основний принцип гомеопатії. Ліки обираються лише за законом подібності. Застосування малих доз не окремий принцип, а наслідок закону подоби.

Історія гомеопатії

Гомеопатія – це система медицини, заснована на принципі подібності. Цей метод лікування було відкрито понад двісті років тому німецьким лікарем Самуїлом Ганеманом.

Головний закон гомеопатії – подібне лікується подібним, що означає, те, що у великій дозі може спричинити хворобу, у малій виліковує її. Наприклад, у людини з алергією на укуси бджіл, гомеопатичний препарат із бджоли може вилікувати алергію, набряки, кропив’янку.

Гомеопатія відрізняється від звичайної медицини методикою лікування, підходом до пацієнта, дозами та способом приготування ліків самими препаратами.

Зусилля традиційної алопатичної медицини спрямовані на усунення симптомів захворювання, лікування діагнозу, без урахування особливостей хворого. Застосування переважного лікування
з використанням хіміопрепаратів, антибіотиків, гормонів найчастіше призводить
до «міграції» хвороби в інші органи та тканини, що викликає численні побічні явища
та ускладнення.

Гомеопатія розглядає не лише окремі скарги та хворі органи, а організм цілком. Вона прагне того, щоб не просто позбутися симптомів, а послідовно знайти та усунути причину виникнення хвороби. Таким чином, основним завданням лікаря-гомеопату є пошук та усунення першопричин хвороби, а лікарські призначення в гомеопатії ґрунтуються не на назві захворювання, а на особливостях перебігу хвороби та особистості хворого.

Ганеман

Християн Фрідріх Самуель Ганеман народився 10 квітня 1755 року у Саксонії у ній художника з порцеляни. Початкову освіту здобув у місцевій, а потім у привілейованій школі Св. Афра. Два роки слухав лекції на медичному факультеті Лейпцизького університету, а потім продовжив вивчення медицини у Відні у доктора Кваріна, лейб-медика ерцгерцогині Марії Терезії. Приводом для переїзду до Відня, як писав сам Ганеман в автобіографії, стала «Моя схильність до практичної медицини, для якої в Лейпцигу не було належного закладу».

Його діяльність дуже позитивно оцінювали сучасники: «Йому на самому початку лікарської діяльності вдавалися багато відмінних лікувань завдяки його простому способу лікування настільки ж обачного, наскільки і щасливого практика».

І водночас у Ганемана складалося невигідне враження про медицину та практичну діяльність лікарів. Ганемана хвилювала проблема дії окремо взятої лікарської речовини на організм. Відповіді в сучасній йому медицині він не знаходив, але звертав увагу на деякі, здавалося б, парадоксальні явища.

Однак поштовхом до зведення подібності до загального закону лікування послужив аутоексперимент Ганемана з хіною, який він зробив, перекладаючи лікознавство единбурзького професора Куллена, де висловлювалася невірна з його точки зору думка про зміцнюючу дію хіни на шлунок, що нібито обумовлює її ефективно. Ганеман кілька разів прийняв хіну у звичайній дозуванні, і кожен прийом ліків викликав у нього напад, подібний до тих пароксизмів лихоманки, якими він страждав у минулому, і від яких його позбавила хіна. Це стало підставою для дослідів з іншими лікарськими речовинами.

Non vixi inutilis” – “Я прожив життя не даремно”. Такий напис на надгробку Ганемана. Важко придумати напис, більш відповідний життю цієї людини.

Записатись на прийом

    Шановні пацієнти!

     

    Якщо Ви плануєте потрапити до конкретного фахівця, то вкажіть ПІБ лікаря, бажану дату та час.

     

    Після надсилання заявки з Вами обов’язково зв’яжеться реєстратор Центру та підбере для Вас найбільш вдалий варіант.

    Записатись на прийом

      Шановні пацієнти!

       

      Якщо Ви плануєте потрапити до конкретного фахівця, то вкажіть ПІБ лікаря, бажану дату та час.

       

      Після надсилання заявки з Вами обов’язково зв’яжеться реєстратор Центру та підбере для Вас найбільш вдалий варіант.